До проблеми формування структури та класифікацій кримінальної політики

Наявність різних підходів в розумінні кримінальної політики та її співвідношення з політичними та стратегічними категоріями наук кримінально-правового циклу повертають до оновлення підходів щодо формування структури та видів кримінальної політики. З огляду на актуальність даної тематики стаття присвячена розгляду проблеми формування структури та класифікацій кримінальної політики. Для цього автор звернувся до наук кримінально-правового циклу та наявних в них досліджень щодо політичного та стратегічного підходів у протидії кримінальним правопорушенням (злочинності). Це надало можливість виробити власний підхід щодо визначення елементної структури кримінальної політики, що складається із: 1) предмета, мети, методу, принципів та її споживачів; 2) засобів, обстановки та професійних учасників її реалізації. Також було надано класифікації кримінальної політики «за вертикаллю» та «на підставі кримінально-правової класифікації кримінальних правопорушень за об’єктом». Поділ кримінальної політики на види дозволив вказати на співвідношення кримінально-правової, кримінально-виконавчої, кримінальної процесуальної, кримінологічної, міжнародної кримінальної політики та криміналістичної стратегії із їх родовим поняттям – кримінальною політикою. Також важливим є їх розгляд в єдності, що дозволить сформувати стратегії, програми, плани та алгоритми під час протидії кримінальним правопорушенням, досягти цілей та виконати завдання нормативно-правових актів. Структура кримінальної політики та класифікації її на види надає можливість розглянути більш детально стратегічну протидію кримінальним правопорушенням засобами громадського та державного впливу на системне реформування кримінальної юстиції та її органів на віддалену перспективу. Встановлення єдиних підходів щодо розуміння кримінальної політики серед науковців у сфері наук кримінально-правового циклу надає можливість її сформувати як науку або міжгалузевий та міждисциплінарний інститут з відповідною структурою

Doi: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.282-293