Будь-яка теорія припускає наявність свого термінологічного апарату – мови, яка створюється для вирішення специфічних наукових завдань і призначена для опису відповідної предметної області; у криміналістиці він також служить ефективним засобом мислення, має бути вкрай спеціалізований для відтворення неповторності предмета дослідження, що актуалізує дослідження в цьому напрямі. Розглянуто наукові підходи до формування мови криміналістики, її понятійно-термінологічного апарату, за допомогою якого наука криміналістика описує свій предмет дослідження. Наголошено на тому, що розвиток науки визначається, передусім, становленням її мови як системи загальних та окремих понять, що знаходять своє відбиття у певних термінах, знаках. Констатовано, що мова криміналістики являє собою складну, багаторівневу, цілісну систему, елементами якої виступають категорії, поняття, терміни, знаки, символи. Звернуто увагу на те, що протягом розвитку криміналістики безперервно відбувається вдосконалення її мови, уточнення визначень, збагачення термінологічного словника (тезаурусу). Зазначено, що сучасний стан розвитку криміналістики, формування перспективних учень (теорій) обумовили необхідність упровадження до її наукового апарату значної кількості нових понять, термінів, знаків, шляхом застосування різноманітних лінгвістичних підходів, терміноелементів, лексичних одиниць. Нововведення торкаються не лише загальної теорії криміналістики, а й її основних розділів – техніки, тактики та методики. При цьому мова криміналістики, її понятійно-термінологічний апарат має розвиватися за певних критеріїв та умов, визначених як в спеціальній, так і в криміналістичній літературі. Відмова ж від традиційних підходів щодо визначення окремих криміналістичних понять, прагнення до новацій і уніфікацій завжди потребують особливої обережності та всебічної обґрунтованості

Ключевые слова: понятійно-термінологічний апарат, мовні нововведення, критерії розвитку мови, символи

Doi: 10.37635/jnalsu.27(1).2020.162-176