Об’єкт і предмет криміналістики

Розглянуто наукові погляди на об’єкт і предмет криміналістики. Наголошено, що визначення об’єкта і предмета дослідження належить до найбільш важливих напрямів криміналістичної доктрини. Прагнення вчених запропонувати оптимальне, еталонне визначення цих категорій криміналістики стимулювали появу в літературі різноманітних точок зору на зазначену проблематику. Доведено, що криміналістика має двоєдиний об’єкт дослідження – злочинну діяльність (поведінку) та її наслідки (відображення у джерелах інформації) і діяльність з виявлення, розслідування, попередження кримінальних правопорушень та судового розгляду кримінальних проваджень (справ). Саме така парадигма відповідає природі, призначенню і завданням цієї галузі знань, визначає специфіку зв’язків з іншими науками, дає змогу відразу зрозуміти рамки та характер об’єкта і предмета, структури і методу дослідження. Наведено аргументи щодо недоцільності
розширення об’єктно-предметної сфери криміналістики, а спроби окремих науковців «розмити» предмет дослідження криміналістики вважати безперспективними та хибними, такими що породжують зайві дискусії і відволікають увагу вчених від інтелектуального забезпечення реалізації основної мети і завдань науки криміналістики.