Основні вектори модернізації корпоративного законодавства України

Нееволюційний шлях формування корпоративного сектора економіки України та постійне ускладнення законодавства обумовили низку недоліків сучасного нормативно-правового регулювання відносин за участю корпорацій. У таких умовах особливої актуальності набувають дослідження питань осучаснення законодавства у сфері корпоративних відносин. Метою дослідження є пошук оптимальних підходів до модернізації корпоративного законодавства з урахуванням поточних умов розвитку держави. Приділяється увага актуальному на сьогодні питанню відокремленості господарських-правових положень відносно системи цивільного законодавства. В той же час, запропоновано компромісний підхід до вирішення вказаної наукової дилеми шляхом узгодження представниками господарсько-правового та цивільно-правового підходів закритого переліку організаційно-правових форм господарських організацій. Авторами розглядаються ключові законодавчі та урядові ініціативи у відповідній сфері. За допомогою формально-юридичного, порівняльно-правового та інших методів наукового пізнання були досліджені питання: визначення ключових термінів (корпорація, корпоративне управління тощо); імплементація нових інструментів корпоративного управління; визначення структури і повноважень окремих органів корпорації, її посадових осіб, змісту установчих документів корпорації тощо. Авторами порівнюються підходи щодо однорівневої і дворівневої структури виконавчого органу корпорації на основі досвіду зарубіжних країн. Проаналізовано питання запровадження відповідальності посадових осіб корпорації та механізму відшкодування завданих ними збитків. При цьому, авторами обґрунтовується місце корпоративної культури і комплаєнсу в системі корпоративного управління, вказано на необхідність розробки кодексів корпоративного управління з метою поширення і впровадження найкращих міжнародних практик корпоративного управління. У статті також виокремлено вектори розвитку корпоративної реформи у державному секторі і забезпечення цифровізації корпоративного права.

Doi: 10.31359/1993-0909-2023-30-1-153