Особливості статусу президента в Арабських Республіках (порівняльний аналіз)

Стаття присвячена дослідженню специфіки статусу президента в різних арабських республіках. Новизну даного дослідження складає виділення і групування визначальних особливостей статусу президентів в арабських республіках за їх різних типів. В роботі встановлена помітна тенденція поступових змін конституцій та республіканської форми правління арабських держав, які відбуваються під тиском глобалізаційного процесу та подій «арабської весни». Конституції арабських республік передбачають чотири різновиди республіканського правління, в яких президенти мають різний статус та різний обсяг повноважень: суперпрезидентську республіку, президентську республіку, президентсько-парламентську республіку і парламентсько-президентську республіку. В арабських державах статус президента нерозривно взаємопов’язаний із формою правління. Автор доводить, що в арабських державах статус президента нерозривно взаємопов’язаний із формою правління. Суперпрезидентська форма республіканського правління фактично складає незалежну, неконтрольовану на практиці законодавчою або судовою гілками влади систему правління з гіпертрофованими президентськими повноваженнями. Президентська республіка характеризується персоніфікованістю інституту президента, у якій глава держави очолює виконавчу владу, а уряд несе відповідальність тільки перед президентом. Глава держави із президентською формою республіканського правління політично не звітує перед жодним органом. В президентсько-парламентських республіках основний обсяг повноважень у сфері виконавчої влади належить президенту, у парламентсько-президентських республіках обсяг повноважень президента значно менший, відповідні повноваження концентруються в руках прем’єр-міністра. У цій системі закладено механізм суттєвого пом’якшення властивих парламентській і президентській формам республіканського правління недоліків: для першої – нестабільності уряду, частих урядових криз й відставок, для другої – схильності до надмірної персоналізації державної влади, залежності від особи президента та її узурпації