Права дитини в медичних правовідносинах: до постановки питання про поняття

Дитина як суб’єкт будь-яких правовідносин користується особливою увагою з боку права, а забезпечення її прав у всіх сферах життя є безумовним пріоритетом у розвитку сучасного суспільства. Мета статті полягає у дослідженні основних проблем у сфері правового регулювання відносин у галузі охорони здоров’я за участю неповнолітніх, їх правосуб’єктності при наданні медичної допомоги. Методика дослідження полягала у визначенні особливостей та підстав для застосування такого способу захисту, як визнання права дитини в медичних правовідносинах, виявленні суперечностей у законодавстві України, судовій практиці та вироблені пропозицій щодо їх усунення. Окреслена в статті проблема первинності суспільних відносин, зокрема й правовідносин у сфері медичного права набуває особливого значення за участі дітей. Суб’єкти відносин у сфері медичного права переважно виступають як учасники цивільних відносин, відтак характеризуються цивільно-правовим статусом. Правовий статус дитини та обсяг її дієздатності в медичних правовідносинах залежать від віку, та поділяється на два періоди: до 14 років та з 14 до 18 років. Однак в законодавстві мають місце численні суперечності у регулюванні відносин у сфері медицини за участі дітей, а з окремих питань правове регулювання взагалі відсутнє. На практиці проблемними питаннями є застосування норми про надання згоди батьками, права дитини на відмову від лікування, відкликання батьками згоди на лікування тощо. Окремі проблеми у сфері медичних відносин за участі дітей були предметом розгляду не тільки національних судів, а й Європейського суду з прав людини. У міжнародних актах у сфері прав дитини виокремлюють два основних принципи у сфері охорони здоров’я дітей: принцип найкращих інтересів дитини та принцип участі дитини. Рівень участі дітей залежить як від їхнього віку, можливостей, зрілості, так і від важливості рішення, яке необхідно ухвалити. Проблематика дослідження є вкрай актуальною як для України так і на міжнародному рівні

Doi: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.172-184