Розвиток ринкових відносин посприяв забезпеченню економічно ефективних управлінських та організаційних схем, які застосовуються іноземними субєктами, у вітчизняній економіці. Аутсорсинг впливає на різні процеси, в тому числі і на економічні та політичні чинники та представляє собою сукупність механізмів, які направлені на передачу підприємством окремих процесів і функцій іншій організації, яка має високу кваліфікацію у сфері поставлених завдань. Аутсорсинг сприяє підвищенню конкурентоспроможності ринкових відносин, оскільки спрямований на зменшення витрат, формування гнучкості динамічного середовища, забезпечення високої якості продуктів, уникнення або зниження рівня ризиків. Тому основна мета роботи полягає в аналізі проблеми об’єктивності аутсорсингових відносин в системі економічної та господарсько-правової політики держави. Для досягнення поставленої мети було використано методи аналізу, порівняння, узагальнення для конкретизації результатів дослідження. В роботі проаналізовано визначення зовнішньоекономічної, інвестиційної, інноваційної політики держави. Автором встановлено, що в контексті проблеми державної господарсько-правової політики аутсорсинг має дуалістичних характер. Виявлено, що використання аутсорсингу дозволяє виконувати одночасно кілька функцій і розмежувати їх інколи дуже важко або взагалі неможливо. Також аутсорсингові відносини можуть активізувати процес експорту, що забезпечить зростання податкових надходжень до бюджетів. Наведено аргументи щодо доцільності розгляду аутсорсингових відносин як інструменту вирішення проблем та завдань публічного характеру, а також й становлення їх об’єктом зовнішньоекономічної, інвестиційної та інноваційної політики держави

Ключевые слова: зовнішньоекономічна політика, інноваційна політика, державний суверенітет, іноземний інвестор, диверсифікація експорту