Проблема правового регулювання у сфері штучного інтелекту в контексті розвитку законодавства Європейського Союзу

У запропонованій статті досліджується актуальна в сучасних умовах цифрової трансформації та розбудови інформаційного суспільства проблема правового регулювання у сфері штучного інтелекту. Розглядаються основні положення та пропозиції щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради, який має встановити гармонізовані правила у сфері штучного інтелекту (Закону про штучний інтелект), оприлюднені у квітні 2021 року Європейською Комісією. Проаналізовані мета, сфера правового регулювання, основні правові принципи, правові механізми, конкретний зміст базових правових норм Регламенту. Надані оцінки щодо переваг та недоліків запропонованого варіанту правового регулювання у сфері штучного інтелекту. Сформульовано актуальні наукові та прикладні проблеми щодо пошуку балансу з питань взаємодії людини зі штучним інтелектом; визначення можливості надання специфічного правового статусу для роботів зі штучним інтелектом; розробки моделі правового регулювання у сфері штучного інтелекту та формування державно-правових гарантій захисту прав, свобод і безпеки людини в умовах застосування штучного інтелекту. Для здійснення дослідження було застосовано систему методів наукового пізнання, зокрема загальнофілософський, загальнонаукові (діалектичний, аналізу, синтезу, абстрагування, аналогії), приватні методи наукового пізнання, що застосовуються в багатьох галузевих науках (порівняльний, кількісного й якісного аналізу), а також спеціально-юридичні (формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний). Також визначені рекомендації і пропозиції щодо пріоритетних напрямів наукових досліджень з проблем правового регулювання у сфері штучного інтелекту.

Doi: 10.37635/jnalsu.29(2).2022.35-62