Штучний інтелект: правові проблеми та ризики

Використання цифрових технологій та штучного інтелекту є реаліями сьогодення. Беззаперечною є значна кількість переваг, що надає штучний інтелект – це і зменшення витрат, ресурсів, часу, швидкий аналіз великих обсягів даних, збільшення продуктивності діяльності, побудова точніших прогнозів в різних сферах життєдіяльності, можливість одночасного виконання багатьох задач та ін. Втім, використання штучного інтелекту також супроводжується й низкою правових проблем та ризиків, що може обернутися завданням шкоди. Тому метою цієї публікації є виявлення правових проблем використання штучного інтелекту та окреслення підходів до розподілу ризиків, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. У статті на підставі системного аналізу з використанням діалектичного, порівняльного, логічно-догматичного та інших методів окреслюються проблемні ситуації, що виникають у зв’язку з використанням штучного інтелекту та пропонуються окремі напрями їх вирішення. Зокрема серед проблем використання штучного інтелекту називаються: визначення особи, відповідальної за шкоду, завдану штучним інтелектом; прогалини у нормативно-правовому регулюванні відносин у сфері використання цифрових технологій, що ускладнює захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб; неможливість у багатьох випадках застосування чинних правил притягнення до цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану використанням штучного інтелекту. Напрямами вирішення таких проблем можуть бути: визначення статусу електронних осіб та окреслення їх правосуб’єктності, моменту її виникнення та припинення з одночасним вирішенням питання ідентифікації роботів та штучного інтелекту; вирішення питання відповідальності за шкоду, завдану штучним інтелектом, виходячи з того наскільки такий штучний інтелект був автономним; застосування правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, до відносин із використанням цифрових технологій, виходячи з того, чи була шкода, завдана дією чи бездіяльністю штучного інтелекту, передбачуваною

Doi: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.185-198