Церковно-державні відносини в контексті релігійного різнодумства

Церква й політика в європейській історії були тісно пов’язані між собою. Тому релігійна транзитивність не може бути зрозумілою поза політикою, а пізнання політичної реальності, в свою чергу, неможливе без урахування впливу на неї церкви. Основна мета дослідження полягає в аналізі динаміки церковно-державних відносин у контексті історичного становлення католицької церкви та появи протестантського руху. Цей взаємовплив породив кілька моделей церковно-державних відносин, що особливо наочно демонструє епоха Реформації, яка запропонувала Європі нові моделі взаємин. Встановлено, що навіть сьогодні, в умовах максимальної секуляризації, взаємодія церкви і держави не припинилась, більш того, спостерігається значна політизація ролі церкви, що загострює суперечності в суспільстві. Автор дійшов висновку, що стабільність у відносинах між релігією і політикою є складовою суспільної стабільності, тому важливо мати уявлення про те, які умови забезпечують найповнішу гармонію взаємодії релігії та політики