Етико-правові засади дистанційного викладання юридичних дисциплін в аспекті реформи юридичної освіти

Актуальність дослідження етико-правових засад дистанційної форми здобуття вищої освіти зумовлена процесами реформування юридичної освіти в Україні, де підготовка висококваліфікованих юридичних кадрів для всіх секторів економіки та державного управління має ключове значення. Сучасною тенденцією освітньої політики України єзабезпечення якості вищої освіти через компетентнісний підхід. Представлено спроби теоретичного визначення методики викладання навчальних предметів та проведення практичних занять за змішаної системи навчання (очно-дистанційної), що закладає основу для подальшої самоосвіти та самовдосконалення. Аналізуються особливості організації виконання студентами самостійних завдань, їх перевірка в умовах практикоорієнтованого характеру сучасної юридичної освіти. Мета даного дослідження полягає у виявленні навчальних труднощів під час лекційних занять в онлайн форматі, а також при виконанні студентами самостійної роботи за дистанційної форми навчання. Проводиться аналіз помилок у роботі викладача за дистанційної форми навчання, вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного позитивного досвіду роботи зі студентами за змішаної (очно-дистанційної) форми навчання задля уникнення помилок у майбутньому та удосконалення системи вищої освіти в цілому. Завдяки основним методам наукового пізнання, зокрема, загальнонауковим та спеціально-юридичним, розкривається сутність етико-правових засад роботи зі студентами в режимі онлайн, роль викладача у процесі дистанційного навчання. Результат проведеного дослідження полягає в обґрунтованості необхідності удосконалення механізму організаційно-методичного забезпечення дистанційної форми навчання, що сприятиме підвищенню якості правового виховання та набуттю кваліфікаційних компетентностей студентами під час навчального процесу, де мають бути дотримані не лише правові, але й етичні норми.

Doi: 10.31359/jnalsu.29(2).2022.119-137