Прийняття низки процесуальних законодавчих актів України встановило нові правила процедур, головні з яких – справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оскаржених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому основна мета роботи полягає у визначенні загальних положень про правонаступництво в цивільному праві України. Для досягнення поставленої мети було використано ряд теоретичних методів, включаючи аналіз, синтез, узагальнення, конкретизацію, порівняння. Встановлено, що термін «правонаступництво» не відображає змісту правових процесів, які відбуваються при зміні суб'єктивного складу цивільних правовідносин і є методологічно хибним. Таким чином, об'єктом цивільних правовідносин є не тільки майно в сукупності з відповідними йому правами і обов'язками, а й майнові права, як об'єкти нематеріального світу

Ключевые слова: правонаступник, націоналізоване підприємство, юридичний обов'язок, правові відносини