Метою статті є теоретико-правовий аналіз питання про компрехендний підхід до перцепції права в контексті доктринальних поглядів, його обґрунтування та порівняння з компрехендною теорією. Новизна статті полягає в обґрунтуванні компрехендного підходу, який полягає в строго об’єктивному, реальному, не ідеалізованому, деідеологізованому пізнанні права. Запропоновано нові ідеї, пов’язані з перцепцією права через об’єктивне й всестороннє оцінювання та моніторинг. З’ясовано у чому полягає подібність і відмінність між компрехендним підходом і компрехендною теорією. Підхід – це своєрідний інструмент для формування теорії. У результаті аналізу доктринальних поглядів щодо компрехендного підходу до перцепції права та узагальнення різних позицій сформовано дефініцію досліджуваного поняття. Висновки: методологічна цінність компрехендного підходу як своєрідного інструменту для формування теорії, полягає в об’єктивному, реальному, не ідеалізованому та деідеологізованому пізнанні права. При цьому неприпустимо визнавати превалювання певної концепції чи теорії. Конструкція права у спосіб поєднання інтегральної теорії права й теорії природного та позитивного права неповна й некоректна. Адже, право – це не тільки ці дві теорії. Але така перцепція права одностороння, а значить необ’єктивна. Наведено аргументи стосовно практичної цінності компрехендного підходу в юридичній техніці, коли оцінювання права здійснюється в залежності від повноти його реалізації та в процесі досягнення юридичної визначеності. Чим об’єктивніше оцінюється право, якість та ефективність його норм, тим швидше воно сприймається (пізнається). Доцільно пізнавати право з оцінюванням також його негативних рис.

Ключові слова: компрехенсія, пізнання права, філософія права, юридична техніка, норма права, юридична визначеність.

Doi: 10.37635/jnalsu.28(4).2021.42-50