У статті аналізується церковний правовий порядок як складник загальносоціального правового порядку. Визначено, що унікальна природа церковного права та церковного правового порядку є основою для нового прочитання проблеми співвідносності духовного та юридичного начал життя суспільства. За допомогою комплексу сучасних методологічних підходів проаналізовано Святе Письмо та Святе Передання, кодекси канонів та соціальні концепції православної та католицької церков, твори богословів, національне законодавство та міжнародні правові акти, дані соціології, матеріали преси. Церковний правовий порядок, як і загальносоціальний, сполучається з духовністю у тому, що до сфери духовного відносяться усі інтелектуальні і моральні сили людини, її прагнення до свободи та порядку. Осягаючи духовні витоки права і правового порядку, автори виходять з того, що вони є, перш за все, духовною цінністю.Функціонування церковного правового порядку є аргументом у протистоянні тим доктринальним позиціям, які виводять правовий порядок із закону і законності, та акцентує апеляцію до права як його дійсного і надійного підґрунтя. Тому поняття правового порядку і церковного правового порядку співвідносяться як взаємопов’язані, але при тому й відмінні явища. Правове регулювання церковних правовідносин має подвійну природу. Воно здійснюється як правовими актами церкви, так і законодавством держави. Така подвійна залежність створює вразливість церковного правового порядку від характеру і якості світського законодавства. Так само амбівалентний характер має суб’єктна структура церковного правового порядку. В Україні, як у поліконфесійному суспільстві, окремий (автономний) церковний правовий порядок є властивим кожній конфесії. Взаємовідносини, відмінності між конфесіями, взаємодія чи протиріччя між ними так чи інакше впливають на стан церковного правового порядку у суспільстві, а також – на загальносуспільний правовий порядок у цілому

Ключові слова: міжнародний правовий порядок, церковний правовий порядок, церква, канонічне право, церковне право, духовність

Doi: 10.37635/jnalsu.29(1).2022.50-58