Межі судового контролю щодо дискреційних адміністративних актів: практика Європейського суду з прав людини та українські реалії

Зроблено спробу окреслити межі контролю, який здійснюється судом щодо дискреційних адміністративних актів. Аналіз рішень Європейського суду з прав людини дозволив вирізнити критерії достатності судового перегляду таких актів. Вивчення практики українських судів сприяло висновку про те, що під час розв’язання позовів про правомірність актів, прийнятих адміністративними органами «на свій розсуд», суди розглядають і питання права, і питання факту. Однак при формулюванні резолютивної частини рішення вони вправі «спрямувати» суб’єкта влади на вчинення лише тієї дії, яка не є результатом реалізації дискреційного повноваження; і навпаки – суди не можуть покладати обов’язок вчинити дію, яку за законом адміністративний орган здійснює «на свій розсуд».