Напрямки реформування нормативного регулювання академічної доброчесності в Україні

Академічна доброчесність є найважливішою вимогою до наукових досліджень. Втім правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням академічної доброчесності у науковій та освітній діяльності, є фрагментарним та не містить дієвих механізмів впливу на порушника академічної доброчесності. Це зумовлює необхідність доктринального дослідження категорії «академічний плагіат» та напрацювання напрямків реформування чинного законодавства в цій сфері. Тому метою цієї публікації є аналіз нормативного врегулювання академічної доброчесності як явища, поняття академічного плагіату, його відмінності від плагіату в контексті дотримання авторських прав, визначення кола суб’єктів, відповідальних за встановлення фактів порушень академічної доброчесності та їх повноважень у сфері реагування на відповідні порушення, процедури притягнення до відповідальності у випадку порушення академічної доброчесності. У статті на підставі як загальних (історичного, порівняльного, логічного і системного), так і спеціальних (структурно-функціонального, формально-юридичного, соціологічного, статистичного тощо) методів аналізуються перспективи нормативного врегулювання порівняно нового для України поняття «академічний плагіат», а також норми законодавства, що стосуються встановлення поняття академічної доброчесності, видів порушень академічної доброчесності, процедури розгляду питань про імовірні порушення академічної доброчесності, видів відповідальності за порушення академічної доброчесності та органи, що мають право їх застосовувати, перевіряється їх відповідність міжнародним стандартам. Аналізується практика роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти України як з питань розгляду скарг про порушення академічної доброчесності, так і в межах акредитації освітніх програм. Звертається увага на протиріччя діючих правових норм в законодавстві України у сфері академічної доброчесності. Формулюються пропозиції до діючого законодавства з метою оптимізації правового регулювання проблематики дотримання академічної доброчесності. Висловлюється авторська позиції про необхідність акумулювання правового регулювання академічної доброчесності в межах одного закону «Про академічну доброчесність» з метою визначення закладів вищої освіти та наукових установ головним суб’єктом забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності, а Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти – переважно апеляційною інстанцією стосовно рішень закладів вищої освіти з питань порушень академічної доброчесності; корегування переліку порушень академічної доброчесності та конкретизація процедури їх встановлення та стимулювання закладів вищої освіти до реального а не формального дотримання принципів академічної доброчесності

Doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.176-185