Боротьба правоохоронних та судових органів сучасної правової держави, а також всього суспільства з проявами злочинності неодмінно пов’язана з необхідністю поглибленого дослідження злочинів (далі – кримінальних правопорушень), їх суті, структури складових системних елементів, форм зовнішнього прояву, що є обов’язковою умовою розробки новітніх ефективних засобів протидії кримінальним правопорушенням. Серед вказаних проблем особливе значення має об’єкт кримінального правопорушення, який суттєво впливає на визначення соціальних властивостей правопорушення, значною мірою обумовлює їх фактичні об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Між тим серед науковців немає єдності у трактуванні об’єкта правопорушення. Тому ця проблема є ще недостатньо розробленою. Метою дослідження є науковий аналіз сучасних поглядів на об’єкт кримінального правопорушення та встановлення науково-обґрунтованого змісту і суті цього поняття. Задля досягнення поставленої мети були використанні такі методи: діалектичний, історико-правовий, догматичний, компаративний, системно-структурний, юридичної герменевтики. В статті було проаналізовано існуючі наукові підходи (позиції) щодо визначення об’єкту кримінального правопорушення, які були систематизовані та зведені до двох узагальнених груп: 1) онтологічна, до якої віднесені позиції, що визнають об’єкт злочину (кримінального правопорушення) як охоронювані кримінальним законом суспільні відносини у різних модифікаціях; 2) аксіологічна, до якої віднесені трактування об’єкта як цінності та споріднені визначення: благо, та інтереси людини. Автори зробили аргументований висновок, що об’єктом кримінального правопорушення виступають суспільні відносини, що виникають і існують у суспільстві з приводу його соціальних цінностей, які охороняються законом про кримінальну відповідальність.

Ключові слова: об’єкт (предмет) суспільних відносин, кримінальне правопорушення, цінності, онтологія, аксіологія.

Doi: 10.37635/jnalsu.28(4).2021.262-269