Особисте зобов’язання: процесуальна характеристика та практика застосування

 У роботі досліджено процесуальну сутність особистого зобов’язання як запобіжного заходу та визначено особливості його застосування під час кримінального провадження. Указано, що це найбільш м’який з передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України запобіжних заходів, процесуальна сутність якого полягає у покладенні на підозрюваного (обвинуваченого) певних обов’язків, визначених слідчим суддею, судом. Установлено, що особистому зобов’язанню, як й іншим запобіжним заходам, притаманні такі ознаки, як примусовість та превентивність. Автор вважає, що необхідність застосування під час кримінального провадження практики Європейського суду з прав людини, й зокрема його висновків, що містяться у рішенні по справі «Котій проти України», свідчить про потребу перегляду законодавчих положень стосовно можливості оскарження під час досудового розслідування запобіжних заходів, у тому числі найбільш м’якого. У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу України та передбачити можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування застосування всіх запобіжних заходів.