Дослідження особливостей визнання права власності на новостворене нерухоме майно зумовлене його метою, яка полягає у визначенні підстав для застосування передбаченого статтею 392 Цивільного кодексу (ЦК) України способу захисту при визнанні права власності на новостворений об’єкт будівництва, а також виявленні прогалин і суперечностей у законодавстві України, судовій практиці, що виникають під час застосування відповідного способу захисту суб’єктивного права та виробленні пропозицій щодо їх усунення. У зв’язку з цим, основним методом даного дослідження став порівняльно-правовий, який дав змогу виявити та проаналізувати різні підходи до законодавчого закріплення та застосування такого способу захисту, як визнання права власності. У науковій статті встановлено, що, незважаючи на те, що при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, покупець отримує обмежене речове право, за яким він наділений певними, але не всіма правами власника майна. Обґрунтовано, що покупець, який виконав свої грошові зобов’язання за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, повністю сплативши вартість, установлену вказаним договором, вважається таким, що вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об’єкт будівництва. У зв’язку з цим доведено, що ефективність застосування при визнанні права власності на новостворене нерухоме майно способу захисту, передбаченого ст. 392 ЦК України, спрямована на нівелювання можливості вчинення подальших протиправних дій третіх осіб щодо такого майна, і досягається за допомогою примусового виконання рішення суду шляхом визнання права власності на конкретний об’єкт, а у випадку його знищення – шляхом отримання відповідного відшкодування. Практичне значення дослідження особливостей застосування ст. 392 ЦК України при визнанні права власності на новостворене нерухоме майно полягає у тому, що його результати покликані сприяти подальшим науковим розробкам, удосконаленню правового регулювання відносин, об’єктом яких є новостворене нерухоме майно, оптимізації реалізації права власності та правозастосування у цій сфері

Ключові слова: спосіб захисту, майнові права, об’єкт інвестування, державна реєстрація, договір купівлі-продажу

Doi: 10.37635/jnalsu.27(2).2020.77-90