У статті з філософсько-правових позицій розглядається проблема обмеження основних прав людини. Наголошується, що встановлення чітких критеріїв обмежування таких прав на міжнародно-правовому та конституційному рівнях є гарантією від дій держави щодо свавільного зменшення обсягу правореалізації. Відзначається, що наявна бінарність правообмежуючих підстав у статтях міжнародно-правових актів та більшості сучасних конституцій є ознакою втілення в юридичну практику ідей ліберального комунітаризму.

Ключові слова: обмежування прав людини, правообмежуючі підстави, лібералізм, комунітаризм, ліберальний комунітаризм