Національні та міжнародні суди все частіше звертаються до загальновизнаних міжнародно-правових принципів для регулювання приватноправових відносин. Це зумовлено, зокрема, тим, що питання та спори, з якими сучасні учасники приватноправових відносин звертаються до суду, набувають все більшого поширення. Таким чином, практика міжнародного правосуддя та правосуддя в Україні демонструє, що у вирішенні спорів все частіше використовуються такі міжнародні принципи, як принцип справедливості, рівності, недискримінації, еволюційного тлумачення, пропорційності, правової визначеності, верховенства права. Це дослідження досліджувало застосування міжнародних принципів у приватноправових відносинах. На основі загальноправових методів дослідження проаналізовано природу міжнародно-правових принципів, розглянуто їх застосування у вищезгаданих українських судових справах до Європейського суду з прав людини, а також до Конституційного та Антикорупційного судів України. У дослідженні досліджувалася судова практика Європейського суду з прав людини, рішення якого порушують питання порушення прав і основних свобод, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та недотримання основних міжнародно-правових принципів, а також висвітлено основні тенденції цих суперечок. За результатами аналізу дослідження виявило недостатній рівень конкретизації змісту щодо принципу верховенства права та його особливостей у чинному законодавстві України, якого мають належно дотримуватись як органи державної влади, так і громадяни України. На основі проведеного дослідження автори сформулювали свої наукові позиції та висновки, спрямовані на вдосконалення системи засад приватноправових відносин.

Ключові слова: принципи міжнародного права, Європейський суд з прав людини, верховенство права, судова влада.

Doi: 10.37635/jnalsu.28(4).2021.223-231