Правові підстави обмеження доступу на інформацію: філософський аспект

Швидке поширення інтернету та комунікаційних технологій порушує питання доступу до інформації, особливо доступу до інформації через інтернет. Кількість інформації в мережі постійно збільшується, і водночас докладається все більше зусиль, щоб певною мірою обмежити доступ користувачів до неї. Чим більше обмежень створюють державні органи у цій сфері, тим більше зусиль докладається, щоб обійти або порушити ці заборони. Вільний доступ до інформації в демократичному суспільстві має стати правилом, а обмеження цього права – винятком. Ці обмеження повинні бути чітко визначені законом і застосовуватися лише у випадках, коли необхідно поважати законні та життєво важливі інтереси, такі як національна безпека та конфіденційність. Основною метою цього дослідження є розгляд правових та соціально-філософських аспектів доступу до інформації. Обмеження доступу до документів як засобів масової інформації практикувалося з давніх часів. Дослідження висвітлює наявні суперечності та відставання у реалізації принципів реалізації права на інформацію в Україні на рівні законів та підзаконних актів. Дослідження класифікує інформацію відповідно до характеру обмежень (здійснення) конституційних прав та свобод у інформаційній сфері. Було виявлено, що законодавство України не систематизує перелік конфіденційної інформації в єдиному регламенті на відміну від російської федерації та надає основні типи конфіденційної особистої інформації. Було встановлено, що обмеження будь -яких свобод та прав людини, у тому числі в інформаційному просторі, можна встановити за допомогою різних регуляторів, домінуючими серед яких є такі рівні реалізації: правовий (законодавчий); моральна самосвідомість суспільства; автономність особи. Описано особливості та сфери дії регуляторів обмеження свобод та прав людини. Для обмеження доступу до інформації використовуються різні методи захисту її від несанкціонованого надходження, які можна розділити на дві групи: офіційну та неформальну

Doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.64-73