Правовий статус союзних республік за часів перебудови (1985‒1991 рр.)

Актуальність теми статті обумовлюється самою специфікою співіснування та взаємодії центральних і місцевих органів державної влади, що виражається в об’єктивній необхідності пошуку у кожному конкретному випадку дієвих механізмів балансування і взаємоузгодження їх інтересів. Мета статті полягає у дослідженні складних та суперечливих процесів періоду перебудови в СРСР, пов’язаних зі здійсненням управлінської реформи М.С. Горбачова, зокрема, такої важливої її складової, як розмежування повноважень між союзними і республіканськими органами державної влади і управління. За допомогою використання формально-юридичного, логіко-юридичного та історико-генетичного методів робляться ґрунтовні висновки про причини невдачі М.С. Горбачова у здійсненні розмежування влади між центром та місцями. На підставі застосування порівняльного історико-правового методу виокремлюються особливості проведення управлінської реформи в деяких радянських республіках. Із широким залученням нормативно-правового матеріалу поетапно аналізується діяльність правлячої верхівки СРСР, спрямована на трансформацію державного механізму шляхом перерозподілу повноважень між союзними і республіканськими органами влади. Розглядаються конкретні кроки союзних республік по декларуванню власного суверенітету в умовах погіршення внутрішньополітичної ситуації в СРСР. Всебічно досліджується процес підготовки до прийняття радянськими республіками нового Союзного Договору як способу подолання кризових явищ, що охопили СРСР наприкінці перебудови М.С. Горбачова. Практична цінність наукової роботи проявляється у наступних положеннях: процеси децентралізації через перерозподіл повноважень між центральними і місцевими органами влади повинні бути комплексними, грамотно спланованими та проводитися на підставі науково розроблених моделей; критично значущим чинником в умовах проведення масштабних управлінських реформ стає професіоналізм і загальна компетентність еліт; категорія часу є найважливішим ресурсом під час проведення державно-правових перетворень в умовах інтенсивного технологічного розвитку

Doi: 10.37635/jnalsu.29(1).2022.39-49