Проблеми невиконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні в контексті верховенства права (методологічний та порівняльний аспекти)

Стаття присвячена проблемі невиконання рішень ЄСПЛ в Україні в контексті верховенства права. Актуальність тематики статті обґрунтовується критичною ситуацією щодо дотримання Україною своїх міжнародних зобов’язань. Мета дослідження полягає у формуванні набору принципів і політик, які необхідно реалізувати в Україні для підвищення рівня верховенства права (як одного з фундаментальних демократичних інститутів), в якості необхідного фактора для забезпечення прав людини в контексті відновлення нормальних міжнародних взаємин з ключовою європейською інституцією в сфері прав людини. Методологічну основу статті складає комплекс загальних і спеціальних методів дослідження, водночас філософські методи використовувались для забезпечення розуміння сутності, характеристик та особливостей досліджуваних явищ. Аналіз рівня досліджуваності проблематики показав, що на тлі загострення ситуації щодо невиконання рішень ЄСПЛ в Україні, існуючі роботи із зазначеної проблеми характеризуються більш точковим рекомендаціями, спрямованими на мінімізацію шкоди, ніж на глибинне рішення виниклої ситуації. Результатом дослідження стало формування набору тез, які демонструють глибину досліджуваної проблеми, яка проявляється через несвоєчасне та непослідоване нормативно-правове регулювання, відсутність матеріальних засобів захисту прав людини в Україні, анормальний підхід до прийняття та виконання міжнародних зобов'язань. Автори аргументують необхідність забезпечення трьох ключових аспектів імплементації верховенства права – гарантування послідовності державної політики та дій чиновників; формування стійкої системи адміністративного управління; забезпечення притягнення до відповідальності осіб, які приймають рішення. Практична актуальність дослідження реалізується через набір рекомендацій, включно зі створенням системи оцінки ефективності реформ з точки зору верховенства права; формуванням механізму реалізації відповідальності осіб, що приймають рішення; переглядом процедур прийняття правових актів; необхідністю перезапуску та завершення реформи системи юстиції, залучення НУО до процесів її формування; створення правил взаємодії між державою та елітами

Doi: 10.37635/jnalsu.28(2).2021.17-24