Системне оновлення цивільного законодавства України, як і модернізація цивільного законодавства Республіки Казахстан, є потребою часу, про що свідчить аналіз змін, які були внесені у цивільні кодекси України і Республіки Казахстан, та їх правозастосовна практика. Робота з оновлення цивільного законодавства потребує оцінки поточного стану та перспектив соціально-економічного розвитку українського суспільства і держави, зокрема розвитку такого важливого компонента, як національна правова система, що представлено в Концепції оновлення Цивільного кодексу України. Надзвичайно важливо, що основні напрями Концепції орієнтують розвиток цивільного права України з урахуванням сучасного досвіду рекодифікації цивільних кодексів інших держав у межах континентальної правової сім'ї. З огляду на те, що в Республіці Казахстан також проводиться модернізація цивільного законодавства, метою цієї статті є порівняльний аналіз основних ідей рекодифікації Цивільного кодексу України та модернізації Цивільного кодексу Республіки Казахстан задля напрацювання системного підходу та єдиної концепції розвитку цивільного права й формування чіткого орієнтиру розвитку цивільного законодавства. У статті на підставі як загальних (історичного, порівняльного, системного аналізу), так і спеціальних (конкретно-соціологічного, формально-юридичного, юридико-технічного тощо) методів аналізуються напрями оновлення цивільного законодавства України та Республіки Казахстан. Одним із найбільш обґрунтованих з боку забезпечення наступності правового регулювання цивільних відносин та забезпечення модернізації правової основи для розвитку сфери соціально-правових відносин на довгострокову перспективу є підхід, за яким мають бути збережені всі досягнення чинних цивільних кодексів з урахуванням сучасних європейських підходів та специфіки цивільного і ділового обороту.

Ключові слова: оновлення цивільного законодавства, Концепція оновлення Цивільного кодексу України, зміна Цивільного кодексу України, реформа цивільного законодавства, скасування Господарського кодексу України.

Doi: 10.37635/jnalsu.28(4).2021.190-199