Рішення ЄСПЛ про відмову у знятті з особи імунітету, передбаченого статтею 1 шостого протоколу: окремі підходи до розуміння сутності та наслідків

В Україні на сьогодні ні в національному кримінальному процесуальному законодавстві, ні в теорії кримінального процесу, ні серед суддів, слідчих, прокурорів немає одностайної відповіді на питання щодо сутності та наслідків рішення ЄСПЛ про відмову у знятті з особи імунітету, передбаченого статтею 1 Шостого протоколу. Тому й поставлено перед собою мету спробувати сформулювати окремі підходи для вирішення такої проблематики. Актуальність задекларованої тематики обумовлена її теоретичною та практичною складовими. Перша з них полягає в тому, що наукових розвідок у цій царині вкрай обмаль, а судова практика, серед іншого, потребує певного наукового базису для формулювання власних позицій у їх єдності. Запропонована у назві цієї наукової розвідки дилема також була предметом вирішення членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді, до яких зверталися судді Великої Палати для отримання наукових висновків, що підкреслює гостроту та нагальну потребу отримання практиками feedback від представників наукової спільноти. Такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, як діалектичний, індукція та дедукція, формально-логічний, системно-структурний, метод вибірки, порівняння та правового прогнозування були застосовані для формулювання тих окремих підходів, які складають загалом мету цього дослідження. Доведено, що не дивлячись на ту обставину, що рішення ЄСПЛ про відмову у знятті з особи імунітету, передбаченого статтею 1 Шостого протоколу, яке прийняте його пленарним засіданням відповідно до статті 4 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи є «процедурним», все ж таки Велика Палата Верховного Суду має повноваження здійснювати провадження за заявою такої особи про перегляд судового рішення саме за виключними обставинами. При цьому підкреслено, що розглядуване рішення ЄСПЛ варто вважати таким, в якому не ставиться мета кінцевої оцінки кримінального провадження, тому воно й не може бути ототожнене з рішенням міжнародної судової установи, яке б констатувало порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом та й порядок його виконання буде різнитися. Звернено увагу на ту обставину, що наслідки рішення ЄСПЛ про відмову у знятті з особи імунітету, передбаченого статтею 1 Шостого протоколу є вкрай важливими. Адже таке рішення ЄСПЛ є тим «дзвоником» для держави Україна, який, серед іншого, може побіжно свідчити й про ймовірність виявлення Судом фактів допущення порушень прав людини 

Doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.257-267