Родовий та видовий об’єкт притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності

У статті шляхом переходу від загального до окремого виділено родовий та видовий об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 372 КК України, визначено його місце серед кримінальних правопорушень проти правосуддя. Для досягнення зазначеної мети розглянуто наявні погляди щодо поняття правосуддя, використаного у назві Розділу VIII Особливої частини КК України, як наслідок окреслено коло суспільних відносин, які відносяться до родового об’єкту кримінальних правопорушень проти правосуддя. Проаналізовано наявні класифікації видових об’єктів кримінальних правопорушень проти правосуддя в межах родового об’єкту, при цьому запропоновано власну класифікацію видових об’єктів. Запропоновано, а також теоретично та практично обґрунтовано додаткове виокремлення підвидових об’єктів в межах дослідженого видового об’єкту. Визначено, що підвидовим об’єктом злочину, передбаченого ст. 372 КК України, є суспільні відносини у сфері дотримання конституційних принципів діяльності та належного виконання функцій сторони обвинувачення – органів дізнання, досудового слідства, прокуратури. Наголошено на актуальності розробки обраної проблеми у зв’язку з відсутністю її системного та глибокого вивчення після прийняття КПК України у 2012 році. Враховуючи активізацію роботи правоохоронних органів з притягнення винних осіб за ст. 372 КК України, практичне значення дослідження полягає у теоретичному забезпеченні правозастосовчої діяльності, оскільки виокремлення родових, видових та підвидових об’єктів впливає на правильну кваліфікацію кримінальних правопорушень та відмежування даного складу злочину від суміжних складів кримінальних правопорушень та діянь, які не є кримінально-караними. При проведенні дослідження застосовано комплекс методів, зокрема, як методи філософського рівня, так і емпіричні, загальнологічні, спеціально-юридичні методи

Doi: 10.31359/1993-0909-2022-29-4-204