Теоретичне розуміння системи правових форм захисту корпоративних відносин

У роботі представлені правові конструкти, які визначають можливість формування якісно нових розумінь перспектив розвитку корпоративних відносин. Автором доведено, що на сьогодні існує дві протилежні точки зору в питанні природи конструкції права на захист. Відповідно до першої, право на захист є складовою суб’єктивного цивільного права. Теоретична позиція інших вчених полягає в тому, що право на захист є самостійним по відношенню до суб’єктивного цивільного права. Аргументовано, що таке право може бути реалізовано в межах охоронних правовідносин, тому право на захист знаходить свій прояв виключно за межами розвитку регулятивного правовідношення. Віднесення правомочності на захист до складової суб’єктивного цивільного права звужує сферу реалізації такої правомочності межами здійснення відповідного суб’єктивного цивільного права, елементом якого воно є. Правові можливості, гарантовані державою, не обмежуються суб’єктивним цивільним правом. Останні, будучи опосередкованим природним правом, включають у себе правовий інтерес як форму прагнення людини в задоволенні потреб особистості. Механізм реалізації правового інтересу в цивільних правовідносинах, у структурі яких активна особа не має суб’єктивних цивільних прав, не обмежує здатність забезпечити захист суб’єктивних цивільних прав такої особи в інших, пов’язаних із ним цивільних правовідносинах. Формування правового інтересу особи генерується із наявного суб’єктивного цивільного права цієї особи в суміжних правовідносинах, охорона яких забезпечується за посередництвом захисту правового інтересу.