Цивільно-правова природа корпоративних правовідносин в Україні: проблемні питання

Стаття присвячена визначенню правової природи корпоративних правовідносин в Україні. Автором аналізують полярні наукові підходи щодо встановлення місця корпоративного права України в системі права через визначення сутності корпоративних правовідносин, як її стержневої складової. Розглянути різні наукові погляди щодо питання правової природи корпоративних правовідносин. Встановлені основні тези господарсько-правової теорії (обмеження автономії волі та організаційність корпоративних правовідносин). В науковій статті проводиться аргументація, що організаційність в корпоративних правовідносинах не є критерієм їх господарсько-правової самобутності. Фактор організаційності в праві не заперечує цивільно-правового характеру побудови певної конструкції, оскільки вона не має публічно-правового характеру. Крім того, організаційність є проявом впорядкування будь-яких соціальних зв’язків, як форма ефективності в прагненні отримання певного результату. Обмеження принципу автономії волі в корпоративних правовідносинах корелюється цивільно-правовою природою відносин представництва, яке, в силу закону або сутності таких відносин дозволяє встановлювати обмеження волевиявлення їх учасників. Цивільно-правовий характер корпоративних правовідносин визначається їх змістом. Не зважаючи на те, що поняття корпоративних прав дається у Господарському кодексі України, їх зміст розкривається в Цивільному кодексі України, положення якого регулюють порядок виникнення, здійснення, захисту та припинення корпоративних прав обов’язків. Крім того, суб’єктами корпоративних правовідносин є корпорація та її учасники (засновники). Об’єкт корпоративних правовідносин специфікований приватно-правовим контентом, який впливає на характер таких правовідносин. (вони мають речову та зобов’язальну природу, відповідно майнову та немайнову, організаційну форму свого втілення).