Актуальність зазначеної проблеми вбачається в тому, що в сучасних умовах, знаходження держави у процесі розбудови суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, процес усвідомлення її народом свого місця та ролі є одним з ключових. Усвідомлення Українським народом своїх прав та обов’язків, в даному випадку правотворчих, сприятиме реальній можливості на участь народу в управлінні державними справами. Також слід зазначити, що не зважаючи на той факт, що проблема повноважень Українського народу, на даному етапі історії нашої держави, є надзвичайно актуальною, проте є не достатньо науково опрацьованою вітчизняними науковцями. Тому враховуючи вищезазначене, дана наукова стаття присвячена розгляду таких видів правотворчих повноважень Українського народу як право: народної ініціативу, а у його межах народної законодавчої ініціативи та народної референдної ініціативи; народного вето; народного опитування у тому числі і стосовно нормативно-правових актів; народної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів. Метою є розгляд теоретичного матеріалу, що стосується стану можливості використання вищезазначених видів правотворчих повноважень Українського народу, а також зарубіжного досвіду їх реалізації. Методологічною основою для написання даної статті стало використання комплексного підходу, що передбачає поєднання низки філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. На основі отриманих висновків та узагальнень розробити власні пропозиції та рекомендації стосовно вдосконалення національного законодавства з даної проблеми

Ключові слова: правотворчість, ініціатива, опитування, експертиза, Український народ

Doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.36-46