Економічний суверенітет та економічна безпека України (взаємозв’язок та взаєморозуміння) в контексті їх доктринального та правового забезпечення

Метою цієї статті є звернення до актуальних проблем доктринального і правового забезпечення економічної безпеки держави з актуалізацією питань щодо співвідношення понять «економічна безпека» та «економічний суверенітет» у їх взаємозв’язку та взаєморозумінні. В роботі авторами приділено увагу аналізу існуючих у національних правових доктринах окремих держав світу наукових підходів до визначення поняття «економічний суверенітет», з’ясовано його основні ознаки, проаналізовано наукові підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо визначення поняття «економічна безпека» та на підставі цього наведено власне бачення інструментального наповнення цих дефініцій. Аргументовано, що поняття «економічний суверенітет» є первинним стосовно поняття «економічна безпека». У статті досліджено національні системи (моделі) забезпечення економічної безпеки держави, серед яких, зокрема, американська, японська, китайська, моделі інституційних утворень (зокрема, ЄС), моделі, характерні для держав з перехідною економікою. Авторами встановлено, що для України характерною є система (модель) економічної безпеки держав з перехідною економікою, яка вирізняється фрагментарністю та непослідовністю її побудови, що в кінцевому результаті впливає на стан забезпечення економічної безпеки держави в цілому. З’ясовано, що основною метою України на даному етапі її розвитку в контексті побудови національної моделі забезпечення економічної безпеки є створення ефективної системи засобів подолання або мінімізації наявних чи потенційних загроз, особливо в умовах глобалізації торговельно-економічних відносин. В роботі наголошується на необхідності запозичення позитивного зарубіжного досвіду правового забезпечення відносин із створення та запровадження національних систем забезпечення економічної безпеки держави з метою поступового перетворення України на вагомого учасника процесів забезпечення міжнародної економічної безпеки

Doi: 10.37635/jnalsu.28(3).2021.209-223