Володимир Журавель

Володимир Журавель

ЖУРАВЕЛЬ Володимир Андрійович

Президент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України, член президії НАПрН України

Народився 7 березня 1956 р. у м. Дніпропетровську (нині – м. Дніпро). У 1980 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), де залишився працювати і пройшов шлях від асистента до професора кафедри криміналістики. 3 березня 2016 р. по березень 2021 р. – головний учений секретар НАПрН України. З березня 2021 р. – перший віцепрезидент Національної академії правових наук України, з вересня 2022 р. по червень 2023 р. – в. о. президента НАПрН України, з 9 червня 2023 р. – президент Національної академії правових наук України.

У 1984 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Допит потерпілого та використання його показань для побудови методики розслідування окремих видів злочинів» (спеціальність 12.00.09), а у 1999 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за темою «Теорія та методологія криміналістичного прогнозування» (спеціальність 12.00.09). У 2003 р. присвоєно вчене звання професора. У 2009 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України), у 2017 р. — дійсним членом (академіком) НАПрН України.

Напрями наукових досліджень — проблеми загальної теорії криміналістики, криміналістичне прогнозування, тактико-психологічні основи досудового розслідування та провадження окремих слідчих (розшукових) дій, криміналістичні методики, юридична психологія. Опублікував одноособово та у співавторстві понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування: монографія» (1999), «Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: підручник» (у співавт., 1998), «Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: учебник» (у співавт., 2001), «Криміналістика: підручник» (у співавт., 2001, 2004, 2005, 2008, 2016), «Настільна книга слідчого: Науково-практичне видання для слідчих і дізнавачів» (у співавт., 2003, 2007, 2011), «Розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: науково-практичний посібник» (2005), «Криміналістична профілактика економічних злочинів: науково-практичний посібник» (у співавт., 2006), «Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики: монографія» (у співавт., 2006), «Керівництво з розслідування злочинів: науково-практичний посібник» (у співавт., 2009), «Проблеми забезпечення ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні: монографія» (у співавт., 2010), «Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: монографія» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правовї науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Розслідування злочинів корупційної спрямованості: науково-практичний посібник» (у співавт., 2013), «Энциклопедия криминалистики в лицах» (у співавт., 2014), «Textbook of criminalistics. Volume 1: General Theory» (у співавт., 2016), «Інноваційні засади техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції: монографія» (у співавт., 2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.3: Загальна теорія права; Т.20: Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія» (у співавт., 2017, 2018), «Загальна теорія криміналістики: ґенеза та сучасний стан: монографія» (2021), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку» (у співавт., 2021).

Брав участь у розробці проектів: Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про запобігання корупції», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державне бюро розслідування», «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», Концепції реформування кримінальної юстиції України, «Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки», Планів заходів з реалізації «Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю», «Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року».

Заступник голови редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», член редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики», «Щорічник українського права», «Криміналіст першодрукований», «Administrativa un Kriminala Justicija» (Латвія). Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

Заслужений працівник освіти України (2004). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2018), медаллю Герберта Манса (2015), орденом Союзу юристів України «За заслуги» III ступеня (2018). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2020), Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації (2013), Пам’ятною відзнакою до 100-річчя НАН України (2018). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2003, 2006, 2017). Переможець XIII обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Викладач професійно орієнтованих дисциплін» (2011), Стипендіат в галузі науки імені Василя Пилиповича Маслова (з правознавства) Харківської обласної державної адміністрації (2016).