Формування конкурентної системи в економіці країни завжди визначається можливостями використання інструментів, які стимулюють розвиток і формують незалежну картину для зовнішнього середовища. У зв'язку з цим і визначається ефективність визначення антимонопольними регуляторними органами критеріїв і меж регулювання. Разом з тим відзначаються випадки, коли антимонопольне регулювання розумілося переважно як форма економічного тиску на суб'єктів підприємницької діяльності. Новизна дослідження визначається новим розглядом меж антимонопольного регулювання. Автори показують, що антимонопольне регулювання в своїй поточній іпостасі є формою обмеження зростання компанії і спрямована переважно на зниження залежності ринку від одного стейкхолдера. У статті визначаються можливості додаткового розгляду критеріїв обмеження антимонопольного регулювання в контексті формування економічної безпеки суб'єкта підприємницької діяльності. У статті розкриваються аспекти визначення меж державного забезпечення економічної безпеки підприємницьких суб'єктів. Практична значимість дослідження визначається необхідністю більш практичного наближення законодавства країни до світових норм ведення бізнесу та зниження рівня урегульованості підприємницького середовища укупі з її забезпеченням від недружніх поглинань. У дослідженні представлена структура забезпечення економічної безпеки в контексті розвитку економічної системи
безпека, розвиток, підприємництво, формування, структура