Рецензування (експертна оцінка) рукописів проводиться для забезпечення високого науково-теоретичного рівня журналу «Вісник Національної академії правових наук України». Мета рецензування – сприяти ретельному відбору авторських рукописів для публікації, надання об'єктивної оцінки якості поданого матеріалу, а також визначення якості рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Усі рецензенти мають бути об'єктивними та дотримуватися положень розділу Публікаційна етика.

1. Журнал «Вісник Національної академії правових наук України» дотримується подвійного сліпого (анонімного) рецензування:

   • рецензенти не знають персональних даних авторів;

   • автори не знають персональних даних рецензента.

2. Наукові статті, що надходять до редакції, проходять перевірку на плагіат та на відповідність вимогам, розміщеним у розділі Умови публікації. До етапу рецензування допускаються наукові статті, оформлені відповідно до розділу Загальні вимоги, які пройшли первинний контроль в редакції та перевірку на авторські права..

3. Первинну експертизу наукової статті проводить головний редактор або його заступник. Матеріали, що надсилаються, мають відповідати тематиці журналу. У разі дотримання вимог до публікації журналу, стаття передається технічному редактору, який надає статті реєстраційний код і видаляє з неї відомості про автора або авторів.

4. Анонімна стаття направляється електронною поштою:

   • члену редколегії, відповідальному за науковий напрям статті;

   • двом зовнішнім незалежним експертам (рецензентам).

До зовнішнього рецензування залучаються українські та іноземні доктори наук, що спеціалізуються в тій самій науковій сфері, що й автори статті. Від імені редакції такому вченому направляється лист із проханням про рецензування. До листа додається анонімна стаття та типова форма рецензії. Рецензенти не можуть бути пов'язані з тією ж установою, що й автор, і не можуть мати конфлікту інтересів.

5. У процесі рецензування наукових статей рецензенти висвітлюють такі питання:

   • відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;

   • актуальність і новизну наукової проблеми, що розглянута у статті;

   • обґрунтування практичної значущості проведеного дослідження;

   • цінність для широкого кола читачів.

6. Після експертної оцінки статті рецензенти можуть:

   • рекомендувати статтю до опублікування;

   • рекомендувати статтю до опублікування після виправлення незначних зауважень;

   • рекомендувати статтю до опублікування після суттєвих змін;

   • не рекомендувати статтю до опублікування.

Якщо рекомендація рецензентів щодо статті є відхилення або доопрацювання, то вони мають надати письмове аргументоване пояснення причин такого рішення. Рецензії, підписані рецензентами звичайним або електронним підписом, зберігаються в редакції протягом 3-х років від дня виходу номера журналу, у якому розміщена рецензована стаття.

7. Рішення редколегії направляється авторам. Статті, що підлягають доопрацюванню, надсилаються разом із текстом рецензії без ідентифікації рецензентів. Виправлений варіант статті направляється на повторне рецензування, в процесі якого рецензенти можуть попросити внести додаткові правки. Доопрацювання не гарантують прийняття статті, і якщо рецензенти вважатимуть зміни незадовільними, тоді статтю буде відхилено.
8. Головний редактор відповідає за остаточне рішення щодо прийняття або відхилення статей. Він не бере участі в процесі прийняття рішень щодо статей, авторами яких є він сам, члени його сім'ї або колеги, а також щодо матеріалів, пов'язаних з продуктами або послугами, в яких він має особисту зацікавленість. Всі такі матеріали проходять стандартні процедури журналу з незалежним рецензуванням, яке не передбачає участі редактора або його дослідницької групи.