Підходи до розуміння категорії «особливі правові режими»

У статті досліджуються основні підходи до розуміння правових категорій «правові режими», «особливі правові режими», надається їх класифікація. Особливі правові режими виступають юридичною підставою обмеження прав і свобод людини й громадянина, отже актуальність дослідження поняття, видів і основних ознак особливих правових режимів не викликає сумніву. Автори розглядають співвідношення між категоріями особливий правовий режим надзвичайного стану та воєнного стану, а також характеризують основні підстави їх впровадження. Наголошується на необхідності чіткого, послідовного правового впорядкування моделі поведінки, направленої на подолання і ліквідацію негативних наслідків надзвичайного та воєнного характеру. Акцентується увага на тому, що в Україні впорядкування суспільних відносин, що виникають у зв’язку з надзвичайними та військовими ситуаціями, набуло особливого значення після виникнення воєнного конфлікту на території нашої держави та розповсюдження вірусу COVID-19. У статті надається авторське бачення категорій «правові режими» та «особливі правові режими». Під першими запропоновано розуміти порядок регулювання, який виражений в комплексі правових засобів, що характеризують особливе поєднання взаємодіючих між собою дозволів, заборон та зобов'язань, здійснюючи при цьому особливу спрямованість регулювання. Під другим – форму державного управління, яка передбачає обмеження правосуб'єктності фізичних та юридичних осіб, що вводиться в якості тимчасового заходу, що забезпечується засобами адміністративно-правового характеру, і спрямований на забезпечення безпеки особистості, суспільства та держави. Здійснено класифікацію особливих правових режимів та запропоновано виділяти за змістом та підставою виникнення наступні види: надзвичайний стан, військовий стан, стан облоги, стан війни, стан суспільної небезпеки, стан напруженості, стан оборони, стан загрози, стан готовності, стан пильності

режим, правовий режим, особливий правовий режим, воєнний стан, надзвичайний стан, права людини, обмеження прав