Правовий механізм регулювання статусу донорських органів як об'єкта цивільного права

Якість життя населення значно залежить від рівня розвитку медицини, у тому числі і від такої її сфери як трансплантологія. Кожного року зростає потреба у донорських органах, що потребує розробки дієвого механізму регулювання правовідносин щодо них. Актуальність дослідження обумовлена існуванням низки невирішених проблем: невизначеність правовідносин в цій сфері, прогалини у застосуванні трансплантації органів і тканин людини та недослідженість співвідношення інституту трансплантації органів і тканин людини з інститутами цивільного права. Основною метою даної статті є визначення правового статусу органів і тканин людини в сфері трансплантології як об’єктів цивільного права. Основним підходом до проведення дослідження обрано сукупність методів правового аналізу, а також порівняльний аналіз. Визначено основні засади конституційно-правової сутності донорства та його цивільно-правові засади. Проведена оцінка ефективності законодавчого регулювання проблематики, що досліджується, у вітчизняному правовому полі, а також у порівнянні з нормами закордонних країн та міжнародного права. Встановлено, що міжнародне законодавство, законодавство країн СНД та розвинених країн в основному визнає органи і тканини об'єктами sui generis, обмеженими в обороті, встановлюючи кримінальну заборону на комерційне донорство. Запропоновано в межах цивилістичного підходу до правової суті донорських органів і тканин визнавати їх як особливі об'єкти цивільного права речового характеру. Розроблено авторську класифікацію донорських органів за критерієм їх доступності. Проаналізовано основні проблемні питання щодо визначення права власності на донорські органи. Визначено основні елементи механізму здійснення суб'єктивного права на донорство як форми реалізації конституційного і цивільного права людини на життя, а також форми реалізації правового статусу суб'єкта права на донорство. Запропоновано внести до Конституції України окрему статтю щодо врегулювання питання аналізу. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладена в дослідженні інформація може бути застосована у законодавчій та судовій практиці, у викладацькій діяльності, запропоновані заходи можуть бути взяти за основу при реформуванні та вдосконаленні вітчизняної системи донорства

об’єкт цивільного права, особливий об’єкт, донор, цивільно-правовий статус, донорські органи, трансплантація