Одним із факторів розвитку громадянського суспільства у демократично розвинутих країнах є дієвий, налагоджено функціонуючий інститут надання адміністративних електронних послуг. Незважаючи на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам надання електронних адміністративних послуг населенню, багато питань у цій сфері залишаються досить дискусійними, а також недостатньо дослідженими, що й обумовило актуальність роботи. Стаття направлена на дослідження особливостей впровадження електронних адміністративних послуг у практиці країн з найбільш розвинутими механізмами електронного урядування. При дослідженні проблематики були використані сукупність загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема провідними методами були: діалектичний, порівняльно-правовий, аналізу, синтезу, тлумачення. Проаналізовано критерії оцінки електронних адміністративних послуг в провідних країнах Європейського Союзу та США. Досліджено базові електронні адміністративні послуги для громадян в онлайновому режимі, що надаються у країнах Європейської співдружності. Вивчено світовий досвід впровадження електронних адміністративних послуг у таких країнах, як: США; Франція; Великобританія; Німеччина; Естонія та Швеція. Сформульовано авторський підхід до визначення поняття електронних адміністративних послуг, що ґрунтується на власному розумінні цього поняття, з позиції загальнотеоретичного аналізу. Зроблено висновок про те, що одним із кращих способів стимулювання надання адміністративних послуг в електронній формі у країнах Європейського Союзу є стандартизація їх надання – розробка чітких організаційних та техніко-технологічних правил та вимог, а головна їх позиція полягає в тому, що надання послуг через електронні засоби зв’язку має доповнювати, а не заміняти собою інші канали комунікації
електронне урядування, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційне суспільство, адміністративні послуги, електронні послуги, Інтернет