Актуальність дослідження питання моделей публічного управління гральним бізнесом у світі зумовлена необхідністю вивчення зарубіжного досвіду задля удосконалення правового регулювання та інструментів публічного управління ринком грального бізнесу в Україні. При проведенні дослідження авторами використовувались філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання.Авторами виділено такі моделі публічного управління: заборона грального бізнесу; дозвіл на проведення азартних ігор без обмежень, проте встановлення певних кваліфікаційних, організаційних, фінансових та інших вимог; встановлення державної монополії на організацію та проведення азартних ігор, яка проявляється в різних видах. З метою розроблення пропозицій по удосконаленню публічного управління ринком грального бізнесу в Україні авторами розкрито переваги та недоліки кожної з виокремлених моделей публічного управління ринком грального бізнесу, які використовуються в різних країнах, зокрема в США, Індії, Данії, Словенії, Франції, Австрії, Греції, Норвегії, Німеччині, Польщі, Швейцарії, Угорщині. Констатовано, що встановлення абсолютної (тотальної) заборони на організацію та проведення азартних ігор не вирішує проблему неконтрольованих азартних ігор і гральної залежності в суспільстві. Авторами зроблено висновок про доцільність впровадження в Україні так званої третьої моделі публічного управління, при якій держава, діючи від імені суспільства та в інтересах суспільства, укладає так званий суспільний договір з організаторами азартних ігор, відповідно до якого суспільно шкідливий вплив азартних ігор буде компенсовано за рахунок фінансування суспільно корисних цілей (добрих справ)
азартные игры, рынок игорного бизнеса, лотерейная деятельность