Внаслідок стрімкого погіршення протягом останніх десятиліть стану земель в Україні, значна частина останніх незалежно від їх цільового призначення вимагає проведення невідкладних заходів їх відновлення. Актуальність такого наукового дослідження зумовлена насамперед браком комплексного і всебічного аналізу правового забезпечення відновлення земель.Зважаючи на це, метою статті є дослідження нагальних нагальних проблем у сфері правового забезпечення відновлень земель та розробка обгрунтовних пропозицій щодо їх розв'язання. Методами дослідження є сукупність філософських, загальнонаукових і спеціально-правових методів. В основі методологічних підходів до дослідження питань правового забезпечення відновлення земель є філософська концепція біосфероцентризму. У статті здійснено комплексне дослідження актуальних теоретичних проблем правового забезпечення відновлення земель. Сформульовано дефініцію поняття «відновлення земель» як правової категорії, з’ясовано її сутність та особливості. Здійснено всебічний аналіз чинного законодавства в досліджуваній сфері. Охарактеризовано попередні й основні заходи відновлення земель. Установлено місце правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері відновлення земель, у системі земельного права. Запропоновано критерії розмежування охорони та відновлення земель. Обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного земельного законодавства стосовно закріплення обов’язків власників і користувачів земельних ділянок щодо відновлення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей і функцій земель. Зроблено пропозицію законодавчого посилення юридичної відповідальності в досліджуваній сфері. Проведене дослідження спрямоване на вдосконалення правового забезпечення відновлення земель, що забезпечить їх збереження як основного національного багатства
охрана, мероприятия, землепользователь, грунты, плодородие