Контроль за дотриманням прав людини під час їх обмежень в умовах особливих правових режимів

У статті досліджується інститут контролю за дотриманням прав людини як засіб захисту та відновлення прав людини під час дії особливих правових режимів та після їх припинення, що є актуальним в умовах сучасності, виходячи з наявності воєного стану в Україні. Мета дослідження полягає у здійсненні правового аналізу інституту контролю за дотриманням прав людини в умовах особливих правовоих режимів, з’ясування основних особливостей громадського, державного, судового контролю, висвітлення повноважень інституцій громадянського суспільства, органів державної влади, Конституційних судів при здійяненні контролю за дотриманням прав людини в умовах їх тимчасового обмеження. Для досягнення поставленої мети у роботі використовується система методів наукового пізнання, зокрема загальнонаукові та спеціально-юридичні. Практична цінність дослідження полягає у висвітленні повноважень органів публічної влади щодо контролю за непорушенням прав людини в умовах війни та надзвичайних станів. Оскільки застосування особливих правових режимів завжди передбачає використання надзвичайних повноважень органами державної та муніципальної влади і їх не правове використання може негативно вплинути на демократію, на основні права людини, а також на верховенство права, контроль за введенням та впровадженням особливих правових станів й застосуванням дискреційних повноважень ораганми публічної влади є життєво важливим. Зроблено висновок, що контроль є багатогранним і багатоплановим соціальним явищем, який можна визначити як діяльність уповноважених суб'єктів, що полягає у визначенні результатів впливу суб'єкта управління на об'єкт для визначення його відповідності тим правомірним оціночним критеріям, які припускають застосування адекватних одержаному результату заходів реагування з метою підвищення загальної соціальної ефективності системи. Наголошено, що у разі порушення органами державної та муніципальної влади прав людини судова система повинна забезпечувати людям ефективний захист (одна із вимог верховенства права). Суди мають здійснювати контроль для того, щоб заходи, які торкаються прав людини, не виходили (загалом чи в окремих справах) за рамки законності та за межі того, що є необхідним для подолання та усунення суспільної безпеки. Право на розгляд справи в суді з питань, пов'язаних із законністю надзвичайних заходів, має бути захищене незалежністю судової влади. Змістовний судовий розгляд надзвичайних заходів незалежними судами зобов'язує уряд надати переконливі підтвердження того, що заходи узгоджуються з принципами необхідності та співрозмірності.

права людини, контроль, військовий стан, надзвичайний стан, судовий контроль, парламентський контроль