Про військовий характер деяких кримінальних правопорушень

Для того, щоб держава могла себе захистити, її Збройні Сили повинні мати необхідний рівень бойової готовності та боєздатності. Військові кримінальні правопорушення – це посягання на бойову готовність та боєздатність Збройних Сил України та інших військових формувань. Наслідком військових кримінальних правопорушень є зниження (підрив) бойової готовності та боєздатності військового підрозділу, військової частини, Збройних Сил України та інших військових формувань. В умовах війни потрібно, щоб рівень бойової готовності та боєздатності кожного військового підрозділу, кожної військової частини і Збройних Сил України та інших військових формувань був високим. Тому суспільна небезпека військових кримінальних правопорушень, які вчинені в умовах війни, є великою. Мета дослідження – вирішити питання про те, чи відносяться деякі правопорушення, передбачені не у ХІХ розділі Особливої частини КК України, до військових. У дослідженні були використані такі методи, як спостереження, догматичний, моделювання та системний, індукції та дедукції. Статті 335–337 КК України розміщені у розділі XIV Особливої частини КК України. Водночас це не означає, що родовий об’єкт даних кримінальних правопорушень можна визначити як суспільні відносини щодо охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу призводить до того, що Збройні Сили України та інші військові формування (їх конкретний підрозділ, частина) будуть неукомплектовані так, як потрібно. Тому їх бойова готовність та боєздатність знизиться (правопорушення є військовим). Військовими є також кримінальні правопорушення, передбачені у статтях 336, 337 КК України. Кримінальне правопорушення, передбачене у статті 336¹ КК України, дуже близьке за своєю суттю до військових, але військовим не є.

родовий об’єкт, військові кримінальні правопорушення, бойова готовність та боєздатність, законодавча помилка, основний безпосередній об’єкт