До питання передумов виділення та структурування податкового права як окремої галузі

Структурування правової системи України має спиратись на об’єктивні підстави виділення, хоча й взаємопов’язаних, але, все ж таки, відокремлених галузевих утворень. Об’єктивність структурування цілісної правової системи має спиратися на безумовне врахування динамічних аспектів розвитку суспільних відносин, на регулювання яких спрямовується правова система. Їх розвиток обумовлює й коригування, а іноді й кардинальну зміну змісту та структури правових галузей, переформатування їх та появу нових. Ігнорування таких динамічних аспектів розвитку права не може не призвести до певних проявів стагнації, перетворення правових норм на гальма суспільного розвитку. Виходячи з того, що податково-правове регулювання відноситься до типу публічного регулювання зрозуміло, що в основі його лежать безумовно, імперативні приписи. У контексті цього може виникнути питання – а чим відрізняється метод фінансово-правового регулювання від податково-правового регулювання й чи є це підставою наголошувати на певну самостійність податкового права? По-перше, у такому контексті тоді абсолютно логічно поставити питання й щодо підстав галузевого існування безпосередньо фінансового права, бо воно так само використовує імперативний метод як і всі інші публічно-правові галузі (адміністративне, кримінальне і т.д.). По-друге, метод податково-правового регулювання характеризується особливостями, які не притаманні вихідним засадам фінансово-правового регулювання. Природа, особливості предмету податково-правового регулювання обумовлюється низкою підстав. По-перше, йдеться про регулювання поведінки суб’єктів податкових правовідносин на стадії формування бюджетних доходів за рахунок податкових платежів. По-друге, в основі податкового регулювання лежить конструкція податкового обов’язку, виконання якого гарантовано імперативними засобами державного впливу. По-третє, податкові відносини мають організаційно-майнову природу, коли власник надходжень від справляння податків та зборів фактично є і їх організатором. По-четверте, податкові відносини, які є предметом податково-правого регулювання мають здебільшого грошовий характер. Податок – це гроші, які мають бути перераховані до відповідного казначейського рахунку бюджету. Водночас це не виключає й наявність певних майнових відносин у сфері податково-правового регулювання (податкова застава, адміністративний арешт майна і т.д.). Але останнє є проміжним етапом щодо регулювання виконання податкового обов’язку, який передбачає обов’язково трансформацію майна в гроші й зарахування їх на відповідний рахунок.

 

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

податкове право; податкове законодавство; предмет податкового права; метод податкового права; Податковий кодекс України; податкові процедури; податкова відповідальність