Допустимість доказів у практиці Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду: тернистий шлях від формальної до правової законності

Питання допустимості доказів залишаються одними із найбільш дискусійних у сучасному кримінальному провадженні. Наявність суперечливої судової практики Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду свідчить про правову невизначеність в інтерпретації доказів та їх допустимості як у законодавстві, так і в слідчо-судовій практиці. Це потребує негайного доктринального та нормативного вирішення. Мета статті полягає в з’ясуванні причин виникнення та існування подвійних стандартів в оцінці доказів, а також обґрунтуванні необхідності переходу від слідчої (формальної) до змагальної моделі допустимості. Методологічну основу дослідження становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Історико-правовий метод дозволив проаналізувати формування норм та виявити причини суперечок щодо допустимості доказів, які полягають у зіткненні різних підходів. Формально-логічний метод використано для виявлення неузгодженостей між статтями Кримінального процесуального кодексу України, які стосуються доказів та їх допустимості. Порівняльно-правовий метод дав змогу зіставити радянську теорію доказів із сучасними європейськими стандартами, а метод узагальнення – систематизувати судову практику та сформулювати єдині висновки. Авторами доведено, що в національному кримінальному процесуальному законодавстві співіснують дві несумісні концепції доказів. Встановлено, що автоматичне визнання доказів недопустимими через незначні процедурні помилки суперечить принципу верховенства права. Практична цінність досліджень виявляється в наданні обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства з метою закріплення виключного права суду на формування доказів. Авторами розроблено систему критеріїв, яка дозволить судам оцінювати процесуальні порушення крізь призму справедливості судового розгляду, відходячи від надмірного формалізму.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допустимість доказів; належна правова процедура; право на доказ; змагальний стандарт допустимості; істотне порушення прав людини