Особисте зобов’язання: процесуальна характеристика та практика застосування

У роботі досліджено процесуальну сутність особистого зобов’язання як запобіжного заходу та визначено особливості його застосування під час кримінального провадження. Указано, що це найбільш м’який з передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України запобіжних заходів, процесуальна сутність якого полягає у покладенні на підозрюваного (обвинуваченого) певних обов’язків, визначених слідчим суддею, судом. Установлено, що особистому зобов’язанню, як й іншим запобіжним заходам, притаманні такі ознаки, як примусовість та превентивність. Автор вважає, що необхідність застосування під час кримінального провадження практики Європейського суду з прав людини, й зокрема його висновків, що містяться у рішенні по справі «Котій проти України», свідчить про потребу перегляду законодавчих положень стосовно можливості оскарження під час досудового розслідування запобіжних заходів, у тому числі найбільш м’якого. У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до чинного Кримінального процесуального кодексу України та передбачити можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування застосування всіх запобіжних заходів

кримінальне провадження, запобіжні заходи, апеляційне оскарження, практика ЄСПЛ