Методологічні засади реформування юридичної освіти в Україні: наукова парадигма та сучасний контекст

У статті досліджено сучасний стан і визначено методологічні засади удосконалення практичної підготовки юристів в умовах реформування юридичної освіти шляхом встановлення особливостей правового регулювання юридичної освіти та її ролі у системі державотворення, виявлення основних проблем сучасної юридичної освіти, а також аналізу іноземного досвіду практичної підготовки фахівців у галузі права. У статті використано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання, серед яких: порівняльно-правовий, філософський і функціональний методи, діалектичний і формально-юридичний методи пізнання, метод аналізу та синтезу. Встановлено, що на сьогодні професійна підготовка майбутніх фахівців у галузі права характеризується диспропорцією між теоретичними знаннями та практичними навичками випускників-юристів, що зумовлює складнощі в їх адаптації до практичної роботи. Обґрунтовано, що реформування системи підготовки правників шляхом підвищення її практичної орієнтованості, визначення державних потреб правничих кадрів різних освітніх рівнів, інтернаціоналізації вищої освіти, впровадження нових спеціалізацій відповідно до потреб різних сфер правничої практики, має стати основою розвитку юридичної освіти в Україні. Акцентовано увагу на необхідності оптимізації системи підготовки юридичних кадрів переважно завдяки запровадженню нових методів навчання, затвердженню нових освітніх стандартів, з урахуванням відповідного прогресивного іноземного досвіду в цій сфері за умови збереження накопиченого досвіду, традицій і принципів української вищої юридичної освіти, що забезпечить формування в майбутніх фахівців стійких практичних навичок правозастосовної діяльності. Встановлено, що в умовах реформування юридичної освіти, важливим є встановлення таких вимог до навчального процесу, які б забезпечували оволодіння студентами не тільки мінімальним обсягом знань, але і практичними навичками, адже практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття ступеня освіти. Зокрема, необхідною є переорієнтація змісту та спрямованості навчальних робіт здобувачів юридичної освіти, які мають бути зорієнтованими не тільки на повторення чи відтворення теоретичного матеріалу, а й на вирішення спеціально розроблених практичних ситуацій. Важливим є також питання збільшення строків проходження практики та ефективної співпраці між навчальними закладами та роботодавцями). Підвищення ефективності підготовки фахівців у галузі права шляхом пропорційного співвідношення теоретичного та практичного наповнення навчального процесу на правничих спеціальностях спрямоване на модернізацію моделі вищої юридичної освіти в Україні

вища освіта, фахівці у галузі права, практичні навички, правнича практика, компетентнісний підхід підготовки юристів