Національна стійкість до демократії: український досвід

Актуальність та важливість цього питання зумовлені тим, що забезпечення стійкості нації і країни й сучасного розвитку демократичного суспільства вимагає синергетичної діяльності та ефективного діалогу між органами державної влади та громадянами для розуміння проблем і потреб держави та суспільства, особливо у швидко мінливих турбулентних умовах. Мета цієї статті – визначити основні загрози для України та пояснити визначення національної стійкості, розуміючи, що основою взаємозв'язку між національною безпекою та національною стійкістю є сприйняття людьми цих проблем, включаючи їх зв'язок з урядом та адміністративними органами, установами. Провідним підходом до вивчення цього питання був контент-аналіз, що дозволив надати основні відповіді, відповідно до мети – виявити основні загрози та прояснити концепцію національної стійкості; також використовувались статистичні методи – комбіновані методи збору та обробки даних, такі як узагальнення та систематизація, обробка соціологічної інформації, оцінка закономірностей розподілу, графічний метод тощо. Стаття визначає, що основними загрозами для України серед української студентської молоді є внутрішні виклики управління суспільством, зовнішні загрози територіальній цілісності та економічній небезпеці; водночас оновлюється концепція національної стійкості, підкреслюючи найбільш часто використовувані компоненти, такі як здатність націй та країн успішно долати внутрішні та зовнішні загрози, зберігаючи за такої умови патріотичний дух та національну ідентичність, враховуючи високий рівень якості життя у соціально незалежній країні. Ця стаття має практичне значення для переосмислення поняття «національна безпека» та «національна стійкість» відповідно до їх характеристик, приводячи якість результатів цієї концепції до найбільш задовільної як для держави, так і для її громадянина. Отже, розробка необхідних заходів стійкості в Україні може бути спрямована; результати статті можуть бути використані науковцями, практиками, державними службовцями, громадянським суспільством для розробки та впровадження цієї концепції в Україні та стати основою для подальшого вивчення цієї концепції в інших демократичних країнах

сприйняття загроз, державне управління в Україні, безпека національної оборонної сфери, економічна криза, соціально-політичні процеси