Правовий позитивізм у кримінальному праві та кримінології: ретроспективний аналіз

У статті проаналізовано ідеї представників напрямів у позитивістській школі кримінального права та кримінології, а саме: кримінально-антропологічний (біологічний), кримінально-соціологічний (соціологічний), біосоціологічний (позитивістський) напрями. Дослідження вказує на те, що головна особливість кримінально-антропологічного (біологічного) напряму полягає в тому, що його представники розглядали злочинця як особливий вид людської раси та особливу ненормальну істоту, наділену певними фізичними та психічними аномаліями. Вчинення злочину для такої людини є природною необхідністю. Представники кримінально-соціологічного (соціологічного) напряму в основному скептично оцінювали висновки прихильників антропологічного напряму, які шукали причини злочинності саме в соціальних факторах, відзначали важливість взаємодії соціальних, політичних та економічних факторів і висловлювали впевненість, що марно намагатися впливати на злочинність, не змінюючи соціальних умов, що призводять до злочинності. Розглянуто основні ідеї представників різних напрямів у правовому позитивізмі в кримінальному праві та кримінології та визначено їх значення для сучасності. Встановлено, що соціально-філософська методологія характеризується тісним зв'язком між спекулятивними методами пізнання та емпіричними дослідженнями. Зазначається, що вплив суспільного життя на всі сфери є одним із найефективніших способів боротьби зі злочинністю. Усі органи влади, а також науковці мають визначити та проаналізувати існуючі зв'язки між сучасними соціальними змінами та кримінальними процесами, що відбуваються в суспільстві. Комплексний аналіз причин злочинності може допомогти зменшити рівень злочинності

соціологія, злочин, покарання, соціальні фактори, юридична філософія