На сьогодні в Україні можна виділити два механізми захисту прав людини: звернення до Європейського суду з прав людини на міжнародному рівні та звернення до Уповноваженого з прав людини на національному рівні. При цьому діяльність Омбудсмена спрямована на виконання державою своїх зобов'язань на міжнародному рівні щодо забезпечення національного механізму захисту прав людини. В Україні Омбудсмен діє за зразком класичного парламентського Уповноваженого з прав людини. Крім того, поряд з парламентським уповноваженим з прав людини, який має конституційний статус, в Україні є урядові уповноважені («квазіомбудсмени»), діяльність яких не має особливого статусу і може бути припинена за волею уряду в будь-який час. Враховуючи вищевикладене, мета цього дослідження полягає у всебічному аналізі сучасних викликів міжнародній безпеці та впливу цих факторів на дотримання прав людини в Україні (з використанням методів як міжнародного права, так і класичної правової методології), а також вивчення ролі омбудсмена в цьому процесі. Аналіз дозволив зробити висновок, що причини порушень прав людини криються не лише в проблемах країни, а й у наслідках глобальних процесів. Величезним викликом правам і свободі в Україні є посилення бідності населення, що саме по собі є порушенням прав людини і не дозволяє реалізовувати всі інші права. Крім того, бойові дії в районі Донбасу призвели до грубих, масових і систематичних порушень прав людини: жителі прифронтових територій стикалися одразу з двома викликами – небезпекою, яка виникає через неможливість забезпечення безпеки безпосередньо поблизу зони бойових дій та зростаючих ризиків бідності
виклики правам людини, захист прав людини, омбудсмен, Європейський суд з прав людини, міжнародна безпека