Адміністративні правовідносини та штучний інтелект: проблема суб’єктності

У багатьох країнах світу задля підвищення ефективності публічної сфери широко впроваджуються цифрові технології. Останніми роками спостерігаються багаточисельні спроби застосування технологій штучного інтелекту у сфері публічних відносин, пов’язаних із наданням адміністративних послуг. Зокрема, в Україні особливу популярність отримала концепція повної автоматизації процесу користування різноманітними електронними публічними реєстрами, загальна кількість яких уже перевищує кілька сотень. Але існування загальної проблеми щодо невизначеності правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних із використанням штучного інтелекту, негативно впливає на втілення цієї концепції у життя. У статті досліджується проблема формування підходів щодо визначення засад правового регулювання адміністративних правовідносин, реалізація яких відбувається із використанням технологій штучного інтелекту. За результатами поглибленого аналізу доведено, що прогресивна ініціатива щодо автоматизації процедури державної реєстрації юридичного статусу суб’єктів права не отримала ефективного законодавчого забезпечення. Так, новітні зміни у законодавстві щодо автоматизації реалізації певних адміністративних відносин призвели до виникнення системних недоліків. Зокрема, йдеться про наявність правової невизначеності, суттєвих протиріч у застосуванні правових принципів, неузгодженості між певними категоріями та термінами тощо. Реальна причина появи недоліків у законодавстві не може бути зведена лише до рівня кваліфікації авторів запропонованих змін, вона є фундаментально системною. Основною причиною є те, що правова доктрина України не передбачає можливості реалізації правовідносин без безпосередньої участі суб’єкта права, зокрема реалізації публічних правовідносин із використанням технологій штучного інтелекту. Для формування можливих шляхів вирішення виявлених проблем проведено дослідження змісту та особливостей реалізації публічних правовідносин на прикладі системи надання адміністративних послуг з державної реєстрації юридичного статусу суб’єктів права за умови використання технологій штучного інтелекту. Досліджено проблеми правового регулювання публічних відносин, реалізація яких відбувається в автоматичному режимі. Запропоновано теоретико методологічне обґрунтування базових положень та принципів правового регулювання публічних відносин, реалізація яких відбувається в умовах використання технологій штучного інтелекту. Визначається за необхідне внесення змін до правової доктрини України положення стосовно введення правової фікції щодо визнання за певних умов штучного інтелекту суб’єктом права. Крім того, сформульовано рекомендації щодо проведення правових досліджень проблем застосування технологій штучного інтелекту в сфері публічних відносин.

публічні реєстри, правове регулювання, штучний інтелект, державна реєстрація, форсайт, делегування, автоматичний режим