Захист трудових прав та спеціалізований прокурорський нагляд в УСРР (1925–1931)

Метою статті є дослідження політико-правових передумов та організаційно-правових засад діяльності прокуратури з трудових справ в УСРР за весь період її функціонування (1925–1931). Застосовувався системний підхід до пізнання ідеології, законодавства та правозастосовних документів. Використовувалися загальнофілософський метод діалектики, загальнонаукові методи аналізу та синтезу, і спеціальні: історичний, герменевтичний та формально-юридичний методи. Визначено політико-правові передумови створення спеціалізованої прокуратури з трудових справ в УСРР у період впровадження нової економічної політики. Доведено, що нагляд за дотриманням законодавства в цей період варто розглядати не стільки як складову захисту трудових прав, скільки як спосіб забезпечення належних умов праці, які забезпечували реалізацію громадянами обов’язку працювати. Встановлено, що призначенням трудового догляду було забезпечення режиму «революційної законності» у сфері праці, тобто суворе дотримання законодавчих актів, директив партії та уряду задля задоволення інтересів держави диктатури пролетаріату. Функція загального нагляду прокуратури, що впроваджувалася в УРСР, інших республіках СРСР та в країнах «соціалістичного табору» на основі радянської моделі, мала за мету захист державних інтересів в особі її партійного керівництва. Для демократичних країн така функція не є характерною, оскільки суперечить принципу поділу влади. Доведено, що функція загального нагляду прокуратури з трудових справ зводилася до дублювання контрольно-наглядових повноважень інспекцій праці, примирних та судових органів.

прокуратура з трудових справ, нагляд, трудове законодавство, функція загального нагляду, «революційна законність».